Опис досвіду роботи

над проблемним питанням

вчителя біології

Новоінгульської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Іваніцької Валентини Михайлівної

     Не всі учні стануть біологами, але їм  доведеться жити у світі величезної інформації – тому уроки мають вчить жити. Світ переступив межу тисячоліть. Яким буде наше майбутнє? Як допомогти розкритися багатству індивідуального світу дитини? Як організувати навчальний процес, щоб в очах дитини не згас вогник допитливості, творчості, знахідок? Допомогти в цьому може розвивальний характер навчання, підкріплений пізнавальним інтересом, творчістю фантазії, логічним осмисленням, умінням узагальнювати, аналізувати, робити висновки.

        Саме тому, я вважаю, що на уроках біології необхідною умовою повинно бути формування в учнів творчих здібностей.. Я працюю над проблемою «Використання творчих завдань на уроках біології як засіб розвитку особистості учня».

          Творчі завдання – це взаємозв’язок  пізнавального та розумового завдань. Його розв’язання вимагає від учня застосування раніше засвоєних знань та вмінь у новій ситуації, їх комбінацію та переплетення, побудову їх на основі способу розв’язання, бачення нової проблеми в традиційній ситуації, бачення структури і нової функції об’єкта .

Творчість особистості органічно пов’язана з її творчими здібностями. Питання творчих здібностей розглядають учені В.І. Андреєв, І.Я. Лернер, А.Н. Лук, В.О. Моляко, Я.А. Пономарьов. На основі вивчення вікових періодизацій особистості  визначено, що до старшокласників належать учні 15-17 років, котрі втілюють у собі як особливості підліткового віку, так і періоду юності. Для них характерна загальна готовність до активного саморозвитку, складовою якого є творчий підхід до оточуючої дійсності.

      Природничонаукові дисципліни дають широкі можливості для творчого розвитку старшокласників. У працях С.У. Гончаренка, Л.Я. Зоріної, В.Р. Ільченко, Г.С. Калінової, Б.Д. Комісарова, А.М. М’ягкової, Л.В. Тарасова, А.Г.Хрипкової доведено, що розв’язання завдань  шкільної  природничонаукової освіти потребує формування цілісної системи знань про живу природу. Деякі з цих педагогів  поділяють біологічні задачі на:

-         задачі, які мають відповідь і її знаходження очікуване вчителем, тому, що учні мають достатню базу знань;

-         задачі, які мають відповідь, але її знаходження потребує від учнів

-         вміння будувати нові інтегровані зв’язки або логічного доведення;

-         задачі, які не мають відповіді, а потребують від учнів пошуку версій відповідей;

-         задачі, відповідь на які знає тільки вчитель, тому що вони є задачами,що випереджають або поглиблюють навчання, а від учнів очікується лише пошук шляхів розв’язку

       Використання творчих завдань дає змогу перевірити, як учень навчився оперувати, й одночасно вчить самостійного пошуку нових знань і способів діяльності. Розвиток навичок вирішення їх на уроках біології  включає в себе такі етапи:

-          постановка проблемного питання;

-         знайомство зі змістом задачі;

-          підбір способів вирішення задачі (алгоритм: формула, схема, інструкція, евристична бесіда);

-         міркування за допомогою логічних прийомів (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування);

-         висловлювання припущень; перевірка правильності умовиводів за допомогою перегляду натуральних об’єктів, таблиць, малюнків;

-         корекція помилок;

-         формулювання висновків.

     Творчі завдання можна застосовувати на уроках з різних тем.  Такі задачі можуть використовуватися для активізації пізнавальної діяльності учнів, як  домашнє завдання, замінити етап розминки, сприяти рефлексії вивченого матеріалу, а головне — виявити учнів із ґрунтовними знаннями та логічним мисленням — майбутніх біологів. Розвиткові творчих здібностей учнів значною мірою сприяють задачі, які вимагають використання життєвого досвіду і повсякденних спостережень. Життєвий досвід часто вступає в протиріччя з отриманими на заняттях знаннями, породжуючи проблемні ситуації, дискусії, суперечки, що є передумовою для створення творчої атмосфери на уроці.

     Так, на уроках біології  у 8,9 класі можна використовувати багато спостережень і дослідів з анатомії, фізіології і гігієні людини зв'язані з вимірами: визначення росту і маси тіла, підрахунок частоти пульсу і дихальних рухів, визначення життєвої ємності легень, часу максимальної затримки дихання й ін. Виміри дозволяють перевірити навички самоконтролю і порівняти отримані дані із середньостатистичними. Результати вимірів надалі можуть використовуватися учнями для оцінки стану свого здоров'я, складання раціону харчування, задачі на визначення фізіологічних процесів, які демонструються (наприклад, визначення умовних і безумовних рефлексів і їхнього гальмування);

       При вивченні курсу «Загальної біології» у 10-11 класах можна застовувати, наприклад, задачі на порівняння органів людини з гомологічними органами тварин. Це дає можливість ознайомити учнів з методами порівняльної анатомії. При рішенні задач такого типу визначаються лише якісні співвідношення між біологічними величинами, що дає можливість виявити причинно-наслідкові зв'язки між явищам (Наприклад, порівняйте поняття "вік" і "життя"?). При цьому часто використовуються малюнки, графіки, таблиці, іноді експеримент.

      Також, під час вивчення «Біології тварин» у 7 класі доцільно використовувати задачі на розпізнавання органів за їхньою функцією, які сприяють кращому розумінню учнями зв'язку між органом і його функцією. Ці задачі вимагають виділення відмітних ознак на основі функціональної ознаки (наприклад, вплив навантаження на масу хребця).

    У своїй педагогічній діяльності використовую такі види творчих задач:на спостережливість; на встановлення причинних зв'язків; розвиваючі логічні і комбінаторні здібності; формуюче системне мислення; семантичні задачі.

     До задач на спостережливість відносяться такі, для рішення яких досить звернутися до відомих явищ і фактів. Систематична робота в цьому напрямку спонукає учнів інакше глянути на звичайні явища.

     Наприклад, задача на спостережливість: коли на уроці фізкультури ви виконуєте команду „Покладіть руки на стегна!”, у дійсності на які кісти спираються ваші руки?  Відповіді учнів: тазова кіста, стегнова кіста.

   Задача: Які переваги надає комахам вміння літати? Або - Для чого павукам павутина?

     Задачі на встановлення причинно-наслідкових зв'язків:  у країнах Азії та Африки, особливо у пустельних регіонах прийнято носити чалму  або овечий тулуп. Як це пояснити?     

    Задача : Поясніть такі дані "на сьогодні діти дошкільного віку на 10-12 см, а підлітки на 15-20 см вищі, ніж їхні однолітки кінця XIX століття; постійні зуби з’являються на рік раніше; ріст припиняється на 8 років раніше. Назвіть можливі причини акселерації.

    Задачі, які розвивають логічні і комбінаторні здібності, вимагають уміння логічно міркувати, знаходити групи факторів, які сукупно впливають на організм, оцінювати події по ступені їхньої значимості.

     Задача:( в темі “Обмін речовин і енергії” (курс „Людина” )  Яйце, яке щойно знесла курка, має певну масу. Курча, яке вилупилося з цього яйця, разом із  шкарлупою матиме більшу чи меншу масу? Чому?( менша, бо частина речовин витрачається в енергетичних процесах, виділяється через пори в шкаралупі.

      Задача: У чому перевага правильного, раціонального і збалансованого харчування? Чи можуть бути корисними дієти?

     Задача: Які схожі пристосування надбали рослини і тварини при виході на сушу?

      Задачі, які формують системне мислення, вчать враховувати зв'язки між явищами і розуміти, яким чином відіб'ється на системі той або інший вплив. В основному це питання прикладного характеру, які вимагають виявлення зв'язків з анатомо-фізіологічними поняттями і санітарно-гігієнічними рекомендаціями.

     Задача  : ( у темі “Фотосинтез” у 7-му класі я використовую як ключову) "Чому хлорофіл, за словами вченого Клемента Аркадійовича Тимірязева, є тією точкою, що єднає Космос і життя на Землі?

     Задача: Чому хижаків менше, ніж рослиноїдних тварин, а рослиноїдних тварин менше, ніж рослин?”

     Семантичні задачі  (пояснення назв термінів, визначень і т.п.) визначають ту базу знань, без якої творчість неможлива. При рішенні задач цього типу особлива увага приділялася помилкам, пов'язаним з диференціацією наукової і побутової лексики.

    Задача: Поясніть значення і походження слів: печінка, м'язи, п'ясток, зап'ястя, анатомія, лімфа, серце, синапс, вітаміни, скелет, кістка, череп, ахілесове сухожилля тощо.

Отже, таким чином творчі завдання на уроках біології дозволяють:

1.     Підвищити інтерес учнів до предмета, що є однією з головних умов ефективності навчання.

2.     Закріпити знання учнів шляхом залучення їх до виконання різноманітних навчальних і практичних завдань.

3.     Ознайомити учнів з досягненнями в області природничих наук.

4.     Вчити пояснювати явища, що відбуваються у природі, біологічні процеси.

5.      Стимулювати самоосвіту вчителів і учнів;

6.     Готувати юні особистості до сприйняття нестандартних ситуацій і пошуку їх вирішення;

7.     Виступають гарантом стану успіху для звичайних учнів та

досягнення ними високого рівня у навчанні;

8.     Розвивати творчі здібності учнів, абстрактне і логічне мислення.

9.     Формувати навики спільної роботи.

10.                       Встановлювати міжпредметні зв'язки.