Казка про сполуки нітрогену — казка про пташок-синичок

За морем, за океаном у найбільшій країні з короткою назвою були пташки-синички і, як

Курочка-Ряба, несли вони золото, тільки не золоті яйця, а великий превеликий скарб. Лежав цей скарб білосніжний, дощі його не мочили, бо їх не було в цій країні.
Та дізнались про цей скарб люди, і пішла слава про нього по всьому світі. А в той же час і гармати з'явились, а їх же не м'якиною заряджають. І щоб порох для гармат зробити, цей скарб і знадобився. І ось припливли купці з Європи: «Чи можна вашим добром корабель загрузити?»

— Що ж, можна. Давайте взамін бочку золота.

— Поладили.

Віддали бочку золота, загрузили трюми і попливли додому. Припливли додому, їх там зустрічають генерали, спустились в трюм, а так — одна слякоть.

Розкричались генерали, ногами затупали: «Що ви привезли? За що віддали бочку золота?» Стали вони голови чесати, адже збитки великі, як би з них не спитали. Та один чоловік здогадався хіміка покликати.

— Чи це те, з чого порох роблять?

— Хімік взяв ці речовини, висушив у грубі, на роз¬жарене вугілля кинув, вугілля зашипіло, стало білим, аж іскри пішли.

— Для пороху годиться, та тільки не в нас, а в країнах, де сухо, а у нас він враз відсиріє і стріляти їм не можна буде.

— Що ж нам робити? — питають генерали.

— А от що, — каже хімік — Досить вам людей губити. Цей скарб, що із-за моря привезли, треба знову в землю зарити і обернеться він урожаєм для людства.

— Нам це ні до чого, — кажуть генерали. А чи не можеш ти так вчити, щоб з цієї солі порох зробити?

— Добре, — каже хімік — слухайте!

Накажіть попіл вигребти з печей і варіть з нього міцний луг. Заморську сіль також у воді розчиніть, щоб розчин був міцним. Злийте розчинене разом. На дні буде білий порошок, як мука, ви його не викидайте, він вам ще знадобиться, щоб мити посуд, прати білизну.

Рідину залийте в інший посуд, як вихолоне вона, киньте малу кількість того, з чого порох роблять, тут все і налагодиться, буде вам сіль, з якої порох роблять.

— Як називається країна, де брали сіль?

— Що ж це за сіль, яку вели із-за моря?

Поясніть дії хіміка.

Елемент фосфор утворює багато органічних сполук, в яких немає зв'язку Р-С.

І вони не є дійсно органічними, Ці речовини вико¬нують виключно важливі функції в живій природі — це нуклеїнові кислоти і АТФ. Дійсно органічні речовини, де є зв'язок Р-С — це інсектициди — хлорофос та інші, це зарін — отруйна речовина.

Чому ці речовини сильні отрути?

Вони пригнічують активність ферменту, функція якого — регулювати роботу м'язів через нервово- імпульсну систему. Якщо цей фермент не буде діяти, то не буде регуляції роботи м'язів, вони будуть весь час тільки судомо скорочуватись. Наступає смерть ось чому: фосфор, фосфоричні отрути відносяться до нервово-паралітичних, але є серед фосфорорганічних речовин і такі, що використовують як ліки при лікуванні глаукоми та злоякісних пухлин.

При низькій температурі існує безбарвний фосфор, що нагадує кристали алмазу. В кримінальній практиці був випадок: два злодії з лабораторії вкрали ампулу з таким фосфором, вважаючи, що це алмази. Вдома вони розбили ампулу, щоб поділити алмази.

Як ви думаєте, що сталося? Чому це стало відомо поліції?

"Елемент життя і мислення — фосфор» фермент фосфорилаза відповідає за синтез і розпад полісахаридів у тканинах мозку. Процес перетворення хімічної енергії в розумову відбувається завдяки окисленню вуглеводів за участю органічної сполуки фосфору і неорганічних фосфатів.

Посміхніться...

Чи всі ви знаєте, звідки пішла назва «амоній»?

У 1808 році це означало «сіль з Амонію». Амоній — це область у Лівії, де здавна одержували амонійні солі, спалюючи верблюжий перегній. Це була сіль МН4С1, яка, розкладаючись, утворювала аміак.

У 1787 році комісія з хімічних назв назвала цей газ «амоніак». Російському вченому Захарову ця назва здалась довгою і він дав назву — аміак. Зараз цьому газу повернули його рідну назву — амоніак.

Передбачають, що планети Сатурн і Юпітер складаються з твердого амоніаку.

Рослина, якщо їй є вибір, дає перевагу аміачному азоту перед нітратним.

Не всі сполуки нітрогену запобігають розвитку рослин. Амінні солі деяких органічних кислот — гербіциди подавляють вибірково ріст і розвиток рослин.